НОВИНИ

Державна податкова служба України посилює контроль за виявленням незареєстрованого бізнесу та продажів без застосування РРО/ПРРО.

Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк.

За її словами, ДПС аналізуватиме інформацію з відкритих джерел в інтернеті, зокрема TikTok, Instagram, Telegram, Viber та WhatsApp, щоб виявляти підприємницьку діяльність, яка може здійснюватися без належної реєстрації або без використання РРО/ПРРО.

Відповідні заходи передбачені рішенням парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, спрямованим на детінізацію економіки.

Кого перевірятиме податкова

Податківці планують аналізувати діяльність зареєстрованих підприємців, які зобов’язані використовувати РРО/ПРРО. Зокрема, визначатимуть аномальні показники та платників із підвищеним рівнем ризику, щодо яких можуть проводитися перевірки.

Окрему увагу приділятимуть продавцям товарів і послуг, які працюють через інтернет та соціальні мережі, але не зареєстровані як платники податків.

За словами Василевської-Смаглюк, таких продавців ДПС має виявляти спільно з Національною поліцією. Спочатку з ними проводитимуть роз’яснювальну роботу, а в разі встановлення порушень — застосовуватимуть штрафи та вимагатимуть легалізувати бізнес.

Фінансовий моніторинг також посилюється

В Україні паралельно переглядають підходи до проведення фінансового моніторингу фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб.

Також Державна служба фінансового моніторингу запровадила окремий аналіз готівкових операцій, пов’язаних із придбанням дороговартісних активів.

Для підприємців, які продають товари або послуги онлайн, це означає, що питання офіційної реєстрації бізнесу, сплати податків та застосування РРО/ПРРО стають ще більш актуальними.

Міністерство економіки та довкілля України підготувало проєкт змін до Порядку надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць, місць провадження господарської діяльності та незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю, затвердженого постановою КМУ від 22.08.2023 № 893.

Проєкт передбачає суттєве оновлення механізму компенсації: розширення кола отримувачів, нові вимоги до зарплати та основного місця роботи, окремі правила для ветеранів, обмеження компенсації вартості комп’ютерної техніки та смартфонів, а також запровадження попереднього огляду облаштованого робочого місця.

Компенсацію хочуть поширити на молодь з інвалідністю

Проєктом уточнюється, що компенсація надаватиметься за облаштування робочого місця для особи з інвалідністю I або II групи, яка є застрахованою особою, а також для особи з інвалідністю I або II групи з числа молоді, яка вперше приймається на роботу.

Одним із завдань проєкту є розширення доступу до компенсації саме для молоді з інвалідністю та ветеранів війни.

Йтиметься саме про основне місце роботи

Для роботодавців пропонується уточнити, що компенсація надається за облаштування основного робочого місцядля особи з інвалідністю.

Термін «основне місце роботи» пропонується застосовувати у значенні, наведеному в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Зарплата працівника має бути не нижчою за 1,5 мінімальної

Одна з найважливіших новацій — встановлення мінімального рівня заробітної плати для працівників, за облаштування робочих місць яких роботодавець претендує на компенсацію.

За проєктом розмір зарплати працівника не може бути нижчим за 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на день прийняття рішення про надання компенсації.

Для ФОП та незалежних професіоналів — умова щодо ЄСВ

Для фізичних осіб — підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і облаштовують власне місце провадження діяльності, пропонується встановити окрему умову.

За них має бути сплачено єдиний внесок за останній звітний період, що передує місяцю звернення.

Окремі правила передбачать для ветеранів

Проєкт детальніше врегульовує ситуацію, коли працівник з інвалідністю повертається на роботу після звільнення з військової служби у запас або відставку.

Компенсація може надаватися, якщо працівник вийшов на збережене місце роботи відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП або за його згодою був переведений на іншу посаду у того самого роботодавця.

Також проєкт охоплює випадок, коли інвалідність була встановлена вже після повернення працівника з військової служби.

Для таких осіб заяву на компенсацію можна буде подати з урахуванням дати придбання допоміжного засобу або облаштування робочого місця, але не пізніше ніж протягом 24 календарних місяців з дня виходу на роботу після звільнення з військової служби.

Компенсацію за комп’ютерну техніку та смартфони обмежать

Проєкт вводить окремі обмеження для компенсації витрат на техніку.

Для комп’ютерної техніки компенсація становитиме до 20% фактичної вартості придбаного обладнання, а для мобільного телефону — до 10% фактичної вартості.

Компенсації підлягатиме виключно нове обладнання, придбане після укладення трудового договору з працівником з інвалідністю та облаштування його основного робочого місця.

До переліку допоміжних засобів також пропонують прямо включити смартфони, що використовуються для виконання службових обов’язків, а також конкретизувати перелік комп’ютерної техніки — персональні комп’ютери, ноутбуки, моноблоки, планшети та периферійні пристрої.

Робоче місце перевірятиме центр зайнятості

Ще одна суттєва зміна — запровадження обов’язкового попереднього огляду облаштованого робочого місця до прийняття рішення про надання компенсації.

Центр зайнятості зможе провести огляд безпосередньо за місцем розташування робочого місця або дистанційно в режимі відеоконференції.

Під час дистанційного огляду заявник повинен забезпечити можливість візуально оглянути робоче місце, обладнання, меблі, програмне забезпечення та інші товари, роботи й послуги, на які заявлено компенсацію.

Також передбачена можливість фото- та відеофіксації. Про огляд заявника повинні повідомити не пізніше ніж за два робочі дні. Результати оформлюватимуться актом і враховуватимуться під час прийняття рішення.

З’являться нові підстави для відмови

Перелік підстав для відмови у компенсації пропонується розширити. Зокрема, компенсацію не нададуть, якщо:

• на дату прийняття рішення особа з інвалідністю вже звільнена;
• ФОП або особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, припинила діяльність;
• обладнання або допоміжні засоби придбані у пов’язаної особи в розумінні Податкового кодексу України;
• заявник не дав можливості провести попередній огляд;
• в окремих випадках уже була отримана інша компенсація за переобладнання транспортного засобу.

Потребу в адаптації робочого місця доведеться підтверджувати

У Порядку хочуть детальніше визначити документи, якими підтверджується потреба особи з інвалідністю у пристосуванні робочого місця.

Серед них:

• індивідуальна програма реабілітації;
• витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування;
• консультаційний висновок лікаря з фізичної та реабілітаційної медицини;
• висновок ерготерапевта;
• висновок фізичного терапевта;
• висновок інклюзивно-ресурсного центру;
• інші документи, які підтверджують потреби у реабілітації або рівень функціонування особи.

Скільки коштів передбачено на програму

За даними пояснювальної записки, реалізація змін не потребуватиме додаткового фінансування з державного або місцевих бюджетів. Компенсації фінансуватимуться за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

На програму у 2026 році передбачено 295,98 млн грн, що на 41% більше, ніж у 2025 році. Прогнозується облаштувати близько 3 тис. робочих місць.

Середня прогнозна вартість облаштування одного робочого місця у 2026 році становить 86,7 тис. грн. Окремо для молоді з інвалідністю, яка вперше працевлаштовується, прогнозується 250 отримувачів компенсації, на що орієнтовно передбачено 21,665 млн грн.

Важливо: наразі це проєкт постанови Кабінету Міністрів України. До моменту його ухвалення продовжують діяти чинні правила Порядку № 893.

16 вересня 2026 року в Україні набуває чинності Закон України «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції».

Водночас із цієї дати втратить чинність Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів».

Новий закон запроваджує більш комплексну систему регулювання ГМО та продукції, що їх містить, зокрема щодо державної реєстрації, контролю, обліку та моніторингу.

Що змінюється для бізнесу?

Державна реєстрація ГМО за новою процедурою.

Створюється Державний реєстр ГМО, який міститиме відомості про генетично модифіковані організми, зокрема про ГМ-джерело та цілі його використання. Це дозволить вести облік, моніторинг і контроль дозволених ГМО та продукції, виробленої з їх використанням.

Гармонізація з нормами ЄС.

Нові правила державної реєстрації та моніторингу ГМО наближаються до підходів, які застосовуються в Європейському Союзі.

Нові вимоги до маркування та обігу.

Закон встановлює вимоги до маркування продукції з ГМО та правила її розміщення на ринку. Це має забезпечити більшу прозорість інформації для споживачів.

Контроль за транспортуванням, зберіганням та утилізацією.

Передбачено процедури контролю безпечного поводження з ГМО та продукцією, що їх містить, зокрема під час транспортування, зберігання, утилізації та переміщення.

Посилення державного контролю.

Державний нагляд охоплюватиме весь процес — від реєстрації ГМО до моніторингу їх використання та продукції після розміщення на ринку.

Таким чином, із 16 вересня 2026 року в Україні почне діяти оновлена система регулювання генетично модифікованих організмів. Її мета — систематизувати обіг ГМО, посилити біобезпеку та встановити більш зрозумілі й прозорі правила для бізнесу та споживачів.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердила зміни до Правил роздрібного ринку електричної енергії та Порядку продажу й обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами.

Зміни удосконалюють механізм самовиробництва, розширюють можливості використання власної генерації та створюють більш гнучкі умови для роботи на роздрібному ринку електроенергії.

Що змінюється?

Однією з ключових новацій стала можливість проводити розрахунки без застосування взаємозаліку.

Якщо це передбачено договором купівлі-продажу електроенергії за механізмом самовиробництва, електроенергія, яку активний споживач відпустив у мережу, оплачуватиметься окремо, а електроенергія, спожита з мережі, — відповідно до умов договору про постачання.

Такий підхід дає більше гнучкості у розрахунках між активним споживачем та електропостачальником.

Можливості для малого бізнесу

Нові правила враховують і потреби суб’єктів господарювання, які працюють на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Відтепер вони можуть використовувати механізм самовиробництва без взаємозаліку. Це має спростити ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Як проводитимуться розрахунки?

Електропостачальник або постачальник універсальних послуг до 15 числа місяця, що настає після розрахункового, здійснюватиме оплату за електроенергію, яку активний споживач відпустив у мережу.

Водночас електроенергія, спожита з мережі, оплачуватиметься відповідно до умов договору про постачання.

Уточнено правила обліку електроенергії

До обсягу електроенергії, відпущеної в мережу, може включатися електроенергія, вироблена генеруючими установками третіх осіб, які приєднані до мережі або електроустановок активного споживача, якщо ця електроенергія не була використана для власного споживання.

Крім того, НКРЕКП оновила типові договори купівлі-продажу електроенергії за механізмом самовиробництвата уточнила порядок проведення розрахунків між сторонами.

Таким чином, оновлені правила розширюють можливості використання власної генерації, роблять розрахунки для активних споживачів більш гнучкими та сприяють подальшому розвитку розподіленої генерації на роздрібному ринку електроенергії.

Кабінет Міністрів України постановою №813 вніс зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики. Нові вимоги набудуть чинності 1 вересня 2026 року.

Одне з ключових нововведень — обов’язок медичних закладів та ФОП, які провадять медичну практику, забезпечувати позачергове обслуговування ветеранів війни та членів сімей загиблих захисників і захисниць України.

Раніше така гарантія була передбачена профільним законодавством, однак тепер її дотримання безпосередньо закріплено в Ліцензійних умовах. Це означає, що виконання відповідної вимоги перевірятиметься під час ліцензійного контролю.

Що зміниться для медичного бізнесу?

Медичні заклади та ФОП, які провадять медичну практику, зокрема ті, що працюють за договором із НСЗУ, повинні забезпечити ветеранам відповідний догляд та позачерговий прийом.

Порушення цієї вимоги може стати підставою для позапланової перевірки органом ліцензування та мати подальші наслідки, аж до анулювання ліцензії.

Оновлено перелік спеціальностей

Уряд також оновив перелік лікарських, фармацевтичних спеціальностей та спеціальностей фахівців у сфері охорони здоров’я, який міститься в додатку 7 до Ліцензійних умов.

Зокрема, застаріле формулювання «молодші спеціалісти з медичною освітою» замінено на «фахівці у сфері охорони здоров’я».

Вимоги до персоналу

Ще одна важлива зміна стосується кадрового забезпечення. Заклад повинен мати щонайменше одного працівника за кожною заявленою спеціальністю.

Крім того, із заявленим персоналом необхідно укласти трудовий договір протягом одного місяця з дня прийняття рішення про видачу або розширення ліцензії.

Вимоги до кваліфікації медичних працівників відтепер визначатимуться насамперед через професійні стандарти. Якщо професійний стандарт за відповідною спеціальністю ще не затверджений, застосовуватимуться кваліфікаційні характеристики МОЗ.

Таким чином, із 1 вересня 2026 року медичним закладам та ФОП варто перевірити кадрове забезпечення, заявлені спеціальності та організацію обслуговування ветеранів і членів сімей загиблих захисників, щоб відповідати оновленим Ліцензійним умовам.

З 14 серпня 2026 року почав діяти перший етап нових обмежень на перекази коштів для новостворених та неактивних ФОПів і юридичних осіб.

Зміни передбачені оновленою редакцією Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, який банки підписали 14 травня 2026 року. Нові ліміти застосовуватимуться у два етапи — з серпня та листопада 2026 року.

На кого поширюватимуться обмеження?

Нові обмеження стосуватимуться:

• новостворених і неактивних, тобто таких, що відновлюють діяльність, ФОПів;
• нових і неактивних, так званих «сплячих», юридичних осіб.

При цьому поняття «нового ФОПу» відповідно до постанови Правління НБУ від 19.05.2020 № 65 може охоплювати період від 6 до 12 місяців з моменту реєстрації — залежно від внутрішніх правил банку.

Які ліміти встановлюються для ФОПів?

Для нових та неактивних ФОПів передбачено два етапи зміни лімітів.

Перший етап — із серпня 2026 року:

• ФОП 1 групи — до 600 тис. грн на місяць;
• ФОП 2 та 3 груп — до 3 млн грн на місяць.

Другий етап — із листопада 2026 року:

• ФОП 1 групи — до 400 тис. грн на місяць;
• ФОП 2 та 3 груп — до 1 млн грн на місяць.

Які ліміти встановлюються для юридичних осіб?

Для нових та неактивних («сплячих») юридичних осіб також передбачено поступове зменшення лімітів:

• із серпня 2026 року — до 5 млн грн на місяць;
• із листопада 2026 року — до 2 млн грн на місяць.

А що з підтвердженням доходів?

Меморандум передбачає обмеження на проведення операцій для клієнтів, але встановлює винятки для:

• клієнтів із підтвердженими джерелами доходів, зокрема зарплатних клієнтів;
• інших клієнтів із підтвердженими доходами;
• волонтерів, ідентифікованих надавачем платіжних послуг відповідно до вимог постанови НБУ від 24.02.2022 № 18.

За відсутності документального підтвердження доходів:

• для клієнтів із високим рівнем ризику — до 50 тис. грн на місяць;
• для клієнтів із середнім та низьким рівнями ризику — 100 тис. грн на місяць.

Для фізичних осіб ці ліміти вже застосовуються, а з 1 вересня 2026 року відповідні обмеження поширюватимуться також на рахунки юридичних осіб та ФОПів.

Таким чином, у 2026 році для нових та неактивних ФОПів і компаній передбачено поступове зниження граничних сум переказів. Бізнесу, якого можуть стосуватися ці правила, варто врахувати нові ліміти під час планування розрахунків та руху коштів.

На порталі Дія запрацювали нові сервіси для ведення військового обліку працівників підприємств. Тепер юридичні особи та їхні відокремлені підрозділи можуть отримувати відомості з Реєстру військовозобов’язаних «Оберіг», актуалізувати дані працівників, фіксувати їхній фактичний перелік та проводити звірку онлайн.

Це має зменшити паперовий документообіг і потребу у відвідуванні ТЦК та СП. Якщо роботодавець подає повідомлення в електронній формі, дублювати його на папері не потрібно.

Водночас новий формат роботи лише починає застосовуватися, тому роботодавцям варто враховувати можливі питання щодо практичного використання сервісів.

Які послуги з’явилися в Дії?

В оновленому розділі «Бронювання» на порталі Дія тепер доступні три нові послуги:

1. Фіксація відомостей персонального обліку.
2. Отримання відомостей персонального обліку з Реєстру військовозобов’язаних.
3. Актуалізація відомостей персонального обліку працівників.

За інформацією Міноборони, для роботодавців це означає менше ручної роботи та простішу взаємодію з ТЦК та СП — без паперових списків, дублювання документів і зайвих поїздок.

Хто може користуватися сервісами?

Послуги доступні юридичним особам та їхнім відокремленим підрозділам. Для авторизації в Дії необхідний електронний ключ із ЄДРПОУ.

На порталі можна:

• отримати актуальні відомості про працівників із Реєстру «Оберіг»;
• додати нового працівника;
• видалити запис про працевлаштування;
• відредагувати доступні дані працівника;
• зафіксувати фактичний перелік працівників та подати фінальну звірку.

Як працює військовий облік через Дію?

Загальний алгоритм такий:

1. Авторизуватися на порталі Дія як юридична особа.
2. Обрати необхідну послугу: отримати відомості, актуалізувати дані працівника або подати звірку.
3. Система автоматично перевірить ЄДРПОУ.
4. Дія сформує запит до Реєстру військовозобов’язаних «Оберіг».
5. Переглянути отримані відомості та підтвердити їх або внести необхідні зміни.
6. Підписати дані КЕП.

1. Фіксація відомостей персонального обліку

Ця послуга дає змогу юридичній особі або її відокремленому підрозділу офіційно підтвердити актуальність відомостей персонального обліку працівників.

Фіксація є фінальним кроком щорічної звірки після отримання відомостей та, за потреби, їх актуалізації.

Щоб скористатися послугою, потрібно:

1. Натиснути «Подати заяву» та авторизуватися за допомогою електронного підпису юридичної особи.
2. Перевірити відомості про юридичну особу або відокремлений підрозділ та свої повноваження.
3. Переглянути актуальний перелік працівників і статуси раніше поданих заяв.
4. Якщо дані неактуальні — спочатку подати заяву на актуалізацію та дочекатися її опрацювання.
5. Якщо всі відомості актуальні — підтвердити їх та перевірити сформований PDF-документ.
6. Підписати заяву електронним підписом.
7. Відстежувати статус у кабінеті. Результат і PDF-документ будуть доступні в кабінеті, а повідомлення надійде також на електронну пошту.

Важливо: провести фіксацію, якщо відомості неактуальні або є активні заяви на їх актуалізацію, неможливо. Спочатку потрібно дочекатися завершення відповідних процедур.

Погодження ТЦК та СП для самої фіксації не потрібне — вона опрацьовується автоматично. Ручне опрацювання може стосуватися окремих заяв на актуалізацію.

2. Отримання відомостей персонального обліку

За допомогою цієї послуги юридичні особи та їхні відокремлені підрозділи можуть отримати з Реєстру військовозобов’язаних відомості персонального обліку працівників.

Це потрібно для перевірки актуальності даних та підготовки до щорічної звірки військового обліку.

Якщо система не знаходить компанію, причиною може бути невідповідний статус юридичної особи в ЄДР, відсутність запису про організацію в реєстрі або електронний підпис без ЄДРПОУ.

Якщо система повертає порожній список працівників, у Реєстрі можуть бути відсутні відповідні записи або трудові відносини ще не підтверджені даними Пенсійного фонду України.

Отримані дані також можуть бути неактуальними, якщо кадрові зміни ще не відобразилися в реєстрі. У разі розбіжностей потрібно скористатися послугою актуалізації.

Обмежень щодо частоти отримання відомостей немає — запит можна подавати повторно в будь-який час.

3. Актуалізація відомостей працівників

Роботодавець може через Дію:

• додати працівника;
• відредагувати доступні персональні відомості;
• ініціювати видалення інформації про працевлаштування після звільнення.

Водночас роботодавець не може змінювати військово-облікові показники, джерелом яких є ТЦК та СП, зокрема категорію обліку, придатність та інші відповідні дані.

Якщо заява перебуває в статусі «в обробці», її передано на ручне опрацювання ТЦК та СП. У таких випадках строк опрацювання може становити до 3 робочих днів.

Після завершення опрацювання оновлені дані з’являться у відомостях Реєстру «Оберіг». Щоб побачити їх, потрібно повторно сформувати відомості персонального обліку.

Як відбувається звіряння через Дію?

Оновлений Порядок організації та ведення військового обліку, затверджений постановою КМУ № 1487, передбачає можливість здійснення військового обліку через портал Дія — за наявності технічної можливості.

Через Дію можна здійснювати, зокрема:

• щорічне звіряння даних списків персонального військового обліку з обліковими відомостями відповідного ТЦК та СП;
• щорічне до 1 грудня звіряння даних працівників із відомостями ТЦК та СП, розташованих на території інших адміністративно-територіальних одиниць;
• подання повідомлень про зміну облікових даних у випадку працевлаштування або звільнення працівників.

Також через портал Дія можна передавати інформацію про окремі зміни в даних працівників, зокрема зміну прізвища або місця проживання. Якщо роботодавець подає відповідне повідомлення в електронній формі, дублювати його на папері не потрібно.

Хто може проводити звіряння?

Звіряння через портал Дія може здійснювати:

• відповідальна за ведення військового обліку особа;
• керівник підприємства;
• уповноважена особа, яка має право діяти від імені юридичної особи відповідно до відомостей ЄДР.

Відповідна особа повинна мати актуальний КЕП або УЕП.

Під час звіряння підприємство отримує з Реєстру інформацію про працівників, після чого може внести зміни, якщо фактичні дані не відповідають інформації в Реєстрі.

Після подання повідомлення про внесення змін інформація про місце роботи працівника може оновлюватися автоматично протягом 72 годин. Якщо зміни потребують додаткової перевірки ТЦК та СП, їх опрацювання може тривати до 3 робочих днів.

Після завершення процедури підприємство формує та подає повідомлення про отримання актуальних відомостей і підтверджує проведення звіряння.

Що важливо врахувати бізнесу?

Нові сервіси фактично переводять значну частину процедур військового обліку підприємств у цифровий формат. При цьому ними можуть користуватися не лише підприємства, які мають статус критично важливих.

Водночас формат роботи лише починає застосовуватися, тому поки залишається низка практичних питань щодо того, як саме ТЦК та СП застосовуватимуть результати онлайн-звіряння та поданих через Дію документів.

Тому роботодавцям варто стежити за подальшими роз’ясненнями державних органів та враховувати нові можливості Дії під час ведення військового обліку працівників.

З 1 жовтня 2026 року в Україні знову діятимуть повні вимоги до маркування харчових продуктів і кормів. Виробники та імпортери повинні будуть зазначати обов’язкову інформацію державною мовою, а дані на упаковці мають точно відповідати фактичному складу продукції, зокрема щодо рецептури, харчової цінності та алергенів.

Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів України. Постановою передбачено, що 1 жовтня 2026 року втратять чинність постанови КМУ № 186 та № 234 від 2022 року, якими були запроваджені тимчасові винятки до вимог маркування.

Відтак виробники та імпортери будуть зобов’язані в повному обсязі дотримуватися вимог законів України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» та «Про безпечність та гігієну кормів».

Чому вимоги були спрощені?

Навесні 2022 року український ринок зіткнувся з безпрецедентними викликами: порушенням логістичних ланцюгів, блокуванням маршрутів імпорту, зупинкою підприємств і дефіцитом окремих видів сировини.

Щоб забезпечити безперебійне постачання харчових продуктів і кормів, Уряд тимчасово спростив окремі вимоги до їх маркування та пакування.

Зокрема:

• виробники могли змінювати рецептуру продукції через нестачу сировини без негайного оновлення упаковки;
• в Україну дозволялося ввозити продукцію з маркуванням іноземною мовою;
• релоковані підприємства могли використовувати залишки пакувальних матеріалів інших виробництв.

Це допомогло уникнути зупинки виробничих процесів і дефіциту базових товарів у перші місяці повномасштабної війни.

За словами заступника міністра економіки та довкілля України Дениса Башлика, у 2022 році таке тимчасове спрощення було необхідним через зруйновану логістику та нестачу сировини. Нині ринок адаптувався, виробничі процеси й ланцюги постачання стабілізувалися, тому Україна повертається до повноцінних правил маркування.

Які вимоги знову діятимуть?

Після скасування тимчасових винятків виробники та імпортери повинні будуть:

• забезпечувати повну відповідність інформації на етикетці фактичному складу продукції. Зокрема, не допускається невідображення змін у рецептурі, харчовій цінності чи інформації про алергени;
• не допускати продажу імпортованих харчових продуктів і кормів, маркування яких не відповідає вимогам законодавства, зокрема якщо воно викладене виключно іноземною мовою;
• не використовувати можливість, яка раніше була надана релокованим підприємствам, щодо використання залишків пакувальних матеріалів інших виробників.

Що буде з продукцією, промаркованою за спрощеними правилами?

Продукція, промаркована відповідно до постанов № 186 та № 234, залишатиметься в обігу в Україні до завершення терміну її придатності:

• харчові продукти — до завершення мінімального терміну придатності або настання дати «вжити до»;
• корми — до закінчення мінімального строку зберігання.

Що це означає для ринку?

Скасування тимчасових винятків також сприятиме виконанню зобов’язань України за Угодою про асоціацію з Європейським Союзом.

Повернення до стандартних правил має посилити захист прав споживачів, зробити ринок прозорішим і сприяти довірі до української продукції як в Україні, так і за кордоном.

Кабінет Міністрів України продовжив перехідний період для впровадження Технічного регламенту на косметичну продукцію. Відповідні зміни передбачені постановою Уряду № 976 від 29 липня 2026 року.

Технічний регламент набув чинності 3 серпня 2024 року. Спочатку перехідний період мав завершитися 3 серпня 2026 року, однак тепер його продовжено до 31 липня 2027 року.

Таким чином, виробники, імпортери та дистриб’ютори косметичної продукції отримали ще один рік для адаптації до нових вимог.

Крім того, зміни внесено до пункту 25 Технічного регламенту, який визначає кваліфікаційні вимоги до експертів, відповідальних за оцінку безпечності косметичної продукції. Ці положення набудуть чинності через шість місяців після офіційного опублікування постанови.

Що передбачає Технічний регламент?

Технічний регламент гармонізує українське законодавство з нормами Європейського Союзу та встановлює єдині вимоги до безпечності косметичної продукції й правил її введення в обіг.

Документ є обов’язковим для всіх виробників, імпортерів і дистриб’юторів косметики. Він передбачає:

• проведення оцінки безпечності продукції;
• призначення відповідальної особи;
• створення інформаційного файлу на продукт;
• нотифікацію косметичних засобів;
• дотримання належної виробничої практики.

Однією з ключових цілей реформи є підвищення безпечності косметичної продукції на українському ринку та спрощення виходу українських виробників на ринок Європейського Союзу.

Бізнес отримав додатковий час

Голова Асоціації «Парфумерія та косметика України» Руслан Кузьменко зазначив, що відтермінування дає компаніям більше часу для підготовки до нових вимог.

Водночас, за його словами, для споживачів це означає довше очікування повного запровадження сучасних стандартів безпечності косметичної продукції.

Раніше Кузьменко наголошував, що частина учасників ринку помилково вважала, ніби Технічний регламент стосується лише виробників. Насправді його вимоги поширюються також на імпортерів і дистриб’юторів. Він також застерігав, що підготуватися до нових правил в останній момент практично неможливо.

За оцінками учасників ринку, лише підготовка одного українського бренду до виконання нових вимог обійшлася більш ніж у 8 тис. доларів. Це свідчить про значний обсяг організаційної та технічної роботи, необхідної для переходу на нові стандарти.

Кабінет Міністрів України схвалив і направив до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає скасування звільнення від ПДВ для імпортних товарів вартістю до 150 євро, придбаних через іноземні маркетплейси.

Про це повідомив Прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

Наразі товари вартістю до 150 євро, які надходять в Україну міжнародними поштовими відправленнями, не оподатковуються ПДВ. Уряд пропонує скасувати цю пільгу та узгодити українські правила із законодавством Європейського Союзу.

Водночас приватні подарунки вартістю до 45 євро, які фізичні особи надсилають безоплатно, і надалі не оподатковуватимуться.

Скільки коштів це може принести бюджету?

У Кабінеті Міністрів очікують, що скасування пільги щороку приноситиме державному бюджету понад 10 млрд грн.

Якщо Верховна Рада ухвалить законопроєкт, нові правила почнуть діяти не раніше 2027 року. Маркетплейсам, операторам доставки та іншому бізнесу планують надати час для підготовки до нових правил.

Довідково

У січні 2025 року голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев подав законопроєкт про оподаткування всіх посилок із-за кордону.

Він також передбачав збереження пільги для безоплатних посилок між фізичними особами вартістю до 45 євро.

Кабінет Міністрів України ухвалив перше рішення в межах екстреного пакету підтримки аграрного сектору у зв’язку з російськими атаками в Чорному морі.

На період стабілізації ситуації Уряд тимчасово скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції. Це має запобігти зупинці експорту зернових та олійних культур.

«Мінімальні ціни, встановлені раніше, стали економічно недосяжними для укладання контрактів через здорожчання логістики та падіння внутрішніх закупівельних цін. Це рішення допоможе розблокувати виробникам можливість продавати й експортувати свою продукцію», — підкреслив Прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

За його словами, це один із практичних кроків підтримки українських виробників та експортерів, узгоджених із представниками галузі напередодні.

Що ще планує Уряд?

Очільник Уряду доручив невідкладно підготувати план розвитку переробки української агропродукції, щоб більше продукції вироблялося й перероблялося саме в Україні.

Міністерство аграрної політики та продовольства України щоденно моніторить ситуацію в аграрному секторі. У разі подальших змін Уряд оперативно ухвалюватиме необхідні рішення.

Також готуються й інші кроки для стабілізації ситуації в агросекторі.

Уряд ухвалив постанову, яка закріплює використання національних криптографічних стандартів «Купина» замість застарілого алгоритму ГОСТ. Нові правила набудуть чинності 1 вересня 2026 року.

«Купина» — український криптографічний алгоритм, який використовуватиметься для захисту електронних підписів та забезпечення технологічної незалежності цифрових сервісів.

Що зміниться для громадян і бізнесу?

Старі КЕП продовжать діяти. Терміново перевипускати вже отримані ключі не потрібно — вони залишатимуться чинними до завершення строку дії сертифікатів.

Раніше підписані документи залишаються чинними. Електронні документи та угоди, які були підписані раніше, не втрачають юридичної сили.

Системи працюватимуть із підписами, створеними за різними алгоритмами. Раніше підписані документи перевірятимуться за алгоритмами, які використовувалися на момент їх створення, а нові операції виконуватимуться за стандартом «Купина».

Нові КЕП видаватимуть за новим стандартом. Із 1 вересня 2026 року нові сертифікати КЕП видаватимуться за національним криптографічним стандартом.

Як підготуватися бізнесу?

Підприємцям і розробникам варто заздалегідь перевірити, чи підтримує програмне забезпечення, яким вони користуються, стандарт «Купина».

Вчасне оновлення та налаштування програмних систем допоможе забезпечити безперебійну роботу сервісів і бізнес-процесів після переходу на новий стандарт.

Державна податкова служба України повідомила, що з 1 листопада 2026 року Електронна система простежуваності підакцизних товарів (еАкциз) стане обов’язковою для всіх виробників, імпортерів та продавців алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

У ДПС зазначають, що до обов’язкового запуску системи ще є час, який варто використати для підготовки до нових правил.

«До обов’язкового запуску електронної системи простежуваності підакцизних товарів (еАкциз) ще є час. І саме зараз його варто використати, щоб спокійно підготуватися до нових правил. Тож запрошуємо бізнес долучитися до тестування системи. Попереднє тестування – мінімізація технічних збоїв та операційних помилок у майбутньому», — йдеться у повідомленні ДПС.

Участь у тестуванні допоможе:

• налаштувати власні системи та адаптувати внутрішнє програмне забезпечення до інтеграції з еАкцизом;
• підготувати команду до роботи з новими електронними кабінетами та сервісами;
• перевірити логістику, зокрема протестувати створення електронних акцизних марок та оформлення цифрових документів на переміщення продукції;
• завчасно виявити й усунути технічні неузгодженості до повноцінного запуску системи.

Хто може долучитися до тестування?

Участь у тестуванні можуть взяти компанії та фізичні особи – підприємці, які:

• мають чинну ліцензію на виробництво або торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами;
• зареєстровані в Єдиному державному реєстрі.

Як подати заявку?

Для участі в тестуванні необхідно перейти на портал xtrace.gov.ua та заповнити відповідну форму.

Тестування триватиме до 12 жовтня 2026 року.

Крім того, ДПС уже надсилає детальні запрошення з інструкціями безпосередньо до Електронних кабінетів платників, тому варто перевіряти свої повідомлення.

14 травня 2026 року банківська спільнота підписала оновлену редакцію Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Через три місяці після його підписання, з 14 серпня 2026 року, почнуть діяти нові ліміти місячних переказів коштів для суб’єктів господарювання, яких банки віднесли до ризикових.

Найбільше це стосуватиметься:

• новостворених підприємців (до 6 місяців із моменту реєстрації);
• «сплячих» ФОПів, які після тривалої перерви вирішили відновити діяльність.

Крім того, під жорсткі обмеження потраплять юридичні особи з ознаками «компаній-оболонок» (компанії, які мають понад дві ознаки фіктивності). Для них банки запроваджуватимуть ліміти на максимальні місячні перекази у два етапи — 14 серпня та 14 листопада 2026 року.

Важливо

Перекази понад установлені граничні суми не заборонені. Однак вони більше не здійснюватимуться банками автоматично лише на підставі платіжної інструкції власника рахунку. Для здійснення переказу на суму понад ліміт потрібно буде пройти фінансовий моніторинг банку та документально підтвердити походження коштів.

Для всіх інших ФОПів та підприємств, як і раніше, здійснюватиметься стандартний моніторинг ділової активності за рахунками з урахуванням рівня ризику клієнта. Як зазначають самі банкіри, нові обмеження не призначені для клієнтів, які ведуть прозору діяльність, своєчасно сплачують податки, офіційно працевлаштовують працівників і можуть пояснити свою бізнес-модель.

Хто буде у центрі уваги банків?

Банки й надалі здійснюватимуть фінансовий моніторинг клієнтів та їхніх платіжних операцій, але алгоритми перевірки стануть більш чутливими.

Банк може запросити пояснення та документи, якщо зафіксує:

• раптове подвоєння або більше зростання обсягу переказів від фізичних осіб, що не відповідає специфіці бізнесу;
• ситуацію, коли на початок і кінець дня баланс рахунку ФОПа постійно дорівнює нулю;
• різке збільшення кількості дрібних платежів від різних контрагентів;
• дроблення переказів, особливо круглими сумами, на адресу одного контрагента протягом місяця.

Окрему увагу банки приділятимуть мережам, у яких кілька ФОПів або юридичних осіб фактично є одним бізнесом, але оформлені окремо з метою мінімізації податків.

Як банки визначатимуть належність до групи пов’язаних компаній?

Для цього враховуватимуться такі ознаки:

1. спільна юридична адреса компанії та ФОПа;
2. одна й та сама точка продажу або вебсайт;
3. спільні власники, директори, бухгалтери чи представники за довіреністю;
4. відсутність у ФОПа власних ресурсів для ведення бізнесу (штату, складів, техніки);
5. основна частина надходжень на рахунок ФОПа від однієї юридичної особи з групи;
6. оплата юридичною особою послуг, вартість яких складно оцінити (маркетинг, реклама, консалтинг);
7. надання юридичною особою фінансової допомоги ФОПу;
8. аномально високі обороти новоствореного ФОПа;
9. використання майже всього річного ліміту доходу своєї групи єдиного податку протягом 2–3 місяців;
10. використання одного POS-термінала кількома різними суб’єктами господарювання.

Чи зміняться ліміти для звичайних громадян?

Для фізичних осіб, які не є підприємцями, правила не змінюються. Продовжують діяти ліміти, запроваджені наприкінці 2024 року:

• 50 000 грн на місяць — для клієнтів із високим рівнем ризику;
• 100 000 грн на місяць — для клієнтів із низьким та середнім рівнем ризику.

Якщо виникне потреба переказувати більше, банк може попросити підтвердити доходи. Для цього можуть знадобитися довідки ОК-5 або ОК-7, податкова декларація, зарплатна відомість чи підтвердження волонтерських зборів.

Також банки обмежуватимуть кількість рахунків в одній валюті для одного клієнта — не більше трьох, якщо клієнт не надав документально підтверджених джерел доходів. Це не стосується депозитів, кредитів і рахунків, відкритих у межах державних програм.

Чого чекати від фінмоніторингу у 2026–2027 роках?

На думку автора матеріалу, поточні обмеження є лише початком системного фінансового моніторингу. Зазначається, що надалі він може стати більш автоматизованим завдяки цифровізації, зокрема через можливу інтеграцію з державними сервісами, створення централізованого реєстру ризикових клієнтів та посилення обміну інформацією між банками і державними органами.

Практичні рекомендації для бізнесу

Щоб уникнути проблем із фінансовим моніторингом, рекомендується:

1. вести діяльність прозоро та використовувати рахунок ФОПа виключно для бізнесу;
2. зберігати первинні документи: договори, акти, накладні та рахунки;
3. не дробити обороти між різними рахунками чи ФОПами для обходу обмежень. Якщо бізнес розширюється — звернутися до банку та надати документи, що це підтверджують;
4. не використовувати власний рахунок для проведення операцій інших осіб, адже це може призвести до потрапляння до переліку ризикових клієнтів, додаткових перевірок або навіть відмови банку в обслуговуванні.

Міністерство фінансів України затвердило нові форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску. Також оновлено Порядок їх заповнення та подання. Нові форми набирають чинності 17 липня 2026 року.

Їх застосування розпочинається з 1 серпня 2026 року для звітування:

• податкових агентів (крім фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) — за липень 2026 року;
• фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність — з поданням нового квартального Податкового розрахунку з розбивкою показників за місяцями кварталу.

До цього часу ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, можуть і надалі подавати Податковий розрахунок за чинною місячною формою, оскільки квартальна форма ще не застосовується. Наразі ДПС приймає та опрацьовує такі Податкові розрахунки за квітень – червень 2026 року.

Дублювати звітність не потрібно.

• Якщо ви вже подали Податковий розрахунок за всі місяці за місячною формою, повторно подавати його після запровадження квартальної форми не потрібно.
• Якщо ж звітність за місячною формою подана не за всі місяці кварталу, квартальний Податковий розрахунок необхідно подати лише за ті місяці, за які звітність не подавалася.

Зверніть увагу: до 10 серпня 2026 року необхідно прозвітувати вже за II квартал 2026 року.

Як і раніше, Податковий розрахунок подається лише у разі нарахування або виплати доходів фізичним особам у звітному періоді.

Уряд виділив 319 млн грн на часткову компенсацію відсоткових ставок за кредитами для бізнесу, який будує власні джерела електроенергії.

Постанова Кабінету Міністрів України № 850 від 1 липня 2026 року запроваджує новий механізм підтримки проєктів розподіленої генерації — сонячних панелей, генераторів, когенераційних установок та інших автономних джерел живлення.

Як це працює?

Механізм передбачає, що підприємство бере кредит у банку на будівництво власної генерації, а держава частково компенсує відсотки за цим кредитом.

Кошти на компенсацію проходитимуть через Національну установу розвитку та уповноважені банки — учасників експериментального проєкту підтримки розподіленої генерації.

Алгоритм роботи такий:

1. Банк подає заявку на поповнення спеціального рахунку умовного зберігання.
2. Національна установа розвитку щомісяця формує перелік витрат і до 15 числа наступного місяця надсилає його до Міністерства економіки.
3. Міністерство економіки протягом п’яти робочих днів розподіляє кошти між банками.

Якщо заявок буде більше, ніж передбачено коштів у бюджеті, фінансування розподілятиметься пропорційно. У такому разі банк може отримати лише частину заявленої суми за відповідний місяць, а решту — пізніше.

Звідки виділено кошти?

319 млн грн уряд не виділяв додатково, а перерозподілив у межах бюджету Міністерства економіки.

Кошти спрямовано з двох бюджетних програм:

• гуманітарного розмінування;
• міжнародного співробітництва з іноземними державами.

Це означає, що підтримка проєктів розподіленої генерації малого та середнього бізнесу стала пріоритетом за рахунок інших важливих статей бюджету.

На що варто звернути увагу бізнесу?

Для бізнесу, який планує кредитувати будівництво власної генерації, це реальний шанс здешевити позику вже цього бюджетного року.

Водночас варто враховувати, що обсяг компенсації залежатиме від того, скільки коштів залишиться в бюджеті після отримання всіх заявок.

Міністерство розвитку громад та територій України оновило критерії визначення критично важливих підприємств у сферах будівництва, автомобільного й авіаційного транспорту, а також туризму.

Наказ Мінрозвитку від 30 червня 2026 року № 1260 набрав чинності 3 липня 2026 року. Відтоді нові вимоги застосовуються під час визначення підприємств, які можуть претендувати на статус критично важливих та бронювання військовозобов’язаних працівників.

Що змінилося для будівельної галузі?

Найсуттєвіші зміни стосуються саме будівельної сфери.

Відтепер для отримання статусу критично важливого підприємства будівельна компанія повинна:

• мати не менше 20 застрахованих працівників за останній звітний місяць;
• мати щонайменше два чинні договори вартістю від 3 млн грн кожен.

Нові вимоги можуть ускладнити отримання такого статусу для малих будівельних підприємств.

Нові вимоги для автомобільних перевізників

Посилено критерії і для автомобільних перевізників.

Якщо раніше достатньо було одного дозволу на перевезення, то тепер перевізники повинні:

• мати не менше трьох дозволів на приміські та міжміські автобусні маршрути;
• забезпечити резерв автобусів у розмірі 10 % від загальної кількості транспортних засобів.

Для підприємств, які здійснюють міжнародні вантажні перевезення, також запроваджено нову вимогу. Необхідно підтвердити виконання щонайменше п’яти міжнародних перевезень за останні 90 днів через систему «Електронна черга перетину кордону».

Що змінилося для авіаперевізників?

Для авіаперевізників правила стали дещо простішими.

Із критеріїв виключено вимогу щодо мінімальної місткості повітряних суден, яка раніше становила не менше 100 пасажирських місць. 

Водночас підприємства мають відповідати іншим установленим критеріям для підтвердження статусу критично важливих.

Нововведення для туристичного бізнесу

Позитивні зміни передбачені й для туристичного бізнесу.

Міністерство розширило перелік осіб, які можуть брати участь у соціальних туристичних програмах. До нього включено:

• учасників бойових дій;
• осіб з інвалідністю внаслідок війни;
• дітей загиблих військовослужбовців.

Разом із цим для туроператорів встановлено нову вимогу: вони повинні щороку обслуговувати не менше 300 осібіз зазначених категорій, надаючи їм знижку не менше 50 %.

На що звернути увагу роботодавцям?

Оновлені критерії є черговим етапом реалізації нових правил бронювання військовозобов’язаних та визначення критично важливих підприємств.

Роботодавцям із відповідних галузей варто перевірити, чи відповідають вони новим вимогам, щоб своєчасно підтвердити або зберегти статус критично важливого підприємства.

Уряд ухвалив рішення про запуск нового напряму кредитування в межах програми «Доступні кредити 5-7-9%». Він стосуватиметься підприємств, чиє майно було пошкоджене або зруйноване внаслідок військової агресії.

Бізнес зможе отримати кредит на відбудову та відновлення майна. У перші два роки компенсаційна ставка становитиме 0,1% річних, що має полегшити повернення підприємств до роботи та допомогти зберегти робочі місця.

Для цього напряму передбачено максимальний розмір кредиту до 150 млн грн. Важливо, що такі кредити не враховуватимуться в загальний ліміт програми, якщо підприємство одночасно користується кількома напрямами державної підтримки.

Для підприємців, які працюють у постраждалих регіонах або планують відновлювати пошкоджені потужності, ця програма може стати важливим інструментом для повернення до стабільної роботи.

З 10 червня 2026 року клієнти monobank можуть здійснювати та отримувати міжнародні SWIFT-перекази без сплати комісії банку. Нові умови поширюються як на фізичних осіб, так і на представників бізнесу.

Про це повідомив співзасновник monobank Олег Гороховський у своєму Telegram-каналі.

За його словами, раніше клієнти банку сплачували в середньому близько 1 000 грн комісії за один міжнародний SWIFT-переказ. Тепер вхідні та вихідні закордонні перекази через monobank стали безкоштовними.

Що це означає для бізнесу?

Для підприємців це можливість знизити витрати на закупівлі товарів за кордоном, а для звичайних громадян — спосіб без зайвих переплат оплачувати навчання, лікувальні послуги чи купувати військову амуніцію.

Горохоський також розповів, що на цих комісіях monobank раніше заробляв понад 11 млн грн щорічно.

Чи всі SWIFT-перекази стали безкоштовними?

Важливо враховувати, що зміни стосуються саме міжнародних SWIFT-переказів.

Водночас для переказів у межах України через систему SWIFT продовжують діяти окремі тарифи. Зокрема, за здійснення внутрішньоукраїнського SWIFT-переказу через monobank стягується комісія у розмірі 0,5% від суми платежу плюс 12 доларів США, але не більше 90 доларів США.

Отримання таких переказів залишається безкоштовним.

Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні за підтримки уряду Японії відкрила набір учасників до Програми розвитку потенціалу та підтримки мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП) у сфері бізнес-інновацій та доступу до фінансування.

Ініціатива спрямована на підтримку українського бізнесу, посилення економічної стійкості підприємств та допомогу компаніям у залученні фінансових ресурсів для розвитку. Особливу увагу програма приділяє релокованим підприємствам та бізнесам, які постраждали внаслідок повномасштабної війни.

Що передбачає програма?

Програма триватиме орієнтовно шість місяців та охопить близько 100 діючих мікро-, малих і середніх підприємств з різних регіонів України.

Учасники отримають комплексну підтримку, спрямовану на розвиток бізнесу, підвищення конкурентоспроможності та покращення доступу до фінансових інструментів.

Зокрема, відібрані компанії зможуть скористатися:

Навчальною програмою

Для учасників буде організовано серію онлайн-вебінарів та коучингових сесій, які охоплюватимуть три ключові напрямки:

• бізнес-інновації та підвищення продуктивності;
• доступ до фінансування;
• вихід на нові ринки.

Загалом програма включає дев’ять тематичних вебінарів.

Менторською підтримкою

Підприємці отримають можливість працювати з експертами та менторами, а також долучитися до професійної спільноти для обміну досвідом і налагодження нових партнерств.

Допомогою у залученні фінансування

Учасникам надаватимуть супровід під час підготовки заявок на різні програми фінансування, зокрема:

• грантові програми;
• банківські кредити;
• гарантійні інструменти;
• інноваційні програми підтримки бізнесу;
• державні програми фінансування.

Також підприємці отримають підтримку під час комунікації та переговорів із банками, фондами та іншими фінансовими установами.

Індивідуальним бізнес-планом

Кожне підприємство зможе отримати індивідуально підготовлений бізнес-план та пакет документів, адаптований до конкретної програми фінансування, яка найбільше відповідає потребам бізнесу.

Хто може взяти участь?

До участі запрошуються діючі мікро-, малі та середні підприємства будь-якої форми власності та реєстрації, які відповідають критеріям ММСП.

Зокрема, підприємство повинно:

• бути зареєстрованим на території України, що перебуває під контролем Уряду України;
• мати до 249 працівників;
• мати річний дохід до 50 млн євро або активи до 43 млн євро;
• здійснювати господарську діяльність на момент подання заявки.

Як подати заявку?

Для участі необхідно до 26 червня 2026 року (23:59) заповнити анкету на сайті ПРООН в Україні та додати необхідний пакет документів.

Серед обов’язкових документів:

• мотиваційний лист щодо участі у програмі;
• резюме керівника або керівниці підприємства.

Також можна подати додаткові документи, які підтверджують статус внутрішньо переміщеної особи, ветерана чи ветеранки, наявність інвалідності або факт релокації підприємства.

Географія програми

Конкурс відкритий для підприємств з усіх регіонів України, окрім тимчасово окупованих територій.

Водночас фінальний відбір учасників здійснюватиметься з урахуванням безпекових, логістичних та операційних факторів.

Чому це може бути корисно для бізнесу?

Для багатьох українських підприємств сьогодні одним із головних викликів залишається доступ до фінансування. Водночас не менш важливими є розвиток бізнес-моделі, вихід на нові ринки та пошук можливостей для масштабування.

Програма ПРООН поєднує всі ці напрямки в одному форматі — від навчання та менторства до практичної допомоги в підготовці документів і залученні фінансування. Це може стати корисною можливістю для підприємств, які планують розвиток, модернізацію або відновлення після наслідків війни.

Конкурс реалізується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні в межах проєкту «Прискорення відновлення задля людської безпеки в Україні» за фінансової підтримки уряду Японії.

Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №15111-д, який передбачає зменшення податкового навантаження для фізичних осіб, що офіційно здають нерухомість в оренду.

Про ухвалення документа повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

Однією з ключових змін стало зниження ставки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) для орендодавців із 18% до 5%.

Як оподатковується оренда зараз?

Наразі фізичні особи, які офіційно декларують дохід від здавання житлової або нежитлової нерухомості в оренду, сплачують:

• 18% податку на доходи фізичних осіб;
• 5% військового збору.

Загальне податкове навантаження становить 23% від отриманого доходу.

Що зміниться після ухвалення закону?

Відповідно до нових змін, дохід фізичної особи від надання в оренду житлової або нежитлової нерухомості оподатковуватиметься за ставкою 5% ПДФО.

При цьому орендодавець, як і раніше, буде зобов’язаний:

• подавати річну податкову декларацію;
• самостійно сплачувати податок до бюджету.

Також продовжує діяти військовий збір, тому сукупне податкове навантаження для орендодавців становитиме близько 10% замість нинішніх 23%.

Чому вирішили знизити податок?

За словами Олени Шуляк, головна мета змін — стимулювати легалізацію ринку оренди нерухомості та створити умови для розвитку сучасної житлової політики.

Наразі через високе податкове навантаження багато власників житла уникають укладання офіційних договорів оренди та не декларують отримані доходи.

У результаті значна частина ринку залишається в тіні, що ускладнює як захист прав орендодавців та орендарів, так і формування ефективної державної житлової політики.

Ринок оренди залишається переважно в тіні

За наведеними даними, за підсумками позаминулого року дохід від здавання житла в оренду офіційно задекларували лише близько 900 українців.

Водночас близько 56 тисяч фізичних осіб-підприємців здійснюють діяльність із надання майна в оренду на спрощеній системі оподаткування.

Для країни з багатомільйонним житловим фондом такі показники свідчать про те, що більшість орендних відносин сьогодні залишається поза офіційним обліком.

Що це означає для власників нерухомості?

Зниження податкового навантаження може стати стимулом для більшої кількості власників житла та комерційної нерухомості працювати офіційно, укладати договори оренди та декларувати доходи.

Для орендодавців це означає:

• менші податкові витрати;
• більш зрозумілі правила роботи;
• можливість легально отримувати дохід від оренди;
• додатковий захист у разі виникнення спорів із орендарями.

Для держави такі зміни можуть стати кроком до поступової детінізації ринку оренди без посилення фіскального тиску на громадян.

Частина масштабної житлової реформи

Законодавчі зміни також розглядаються як один із елементів майбутньої житлової реформи, яка передбачає поступовий перехід від застарілих механізмів забезпечення житлом до сучасних європейських моделей, зокрема розвитку соціальної оренди.

Водночас реалізація таких підходів неможлива без прозорого та легалізованого ринку оренди. Саме тому зниження податкового навантаження розглядається як один із інструментів виведення цього сектору економіки з тіні та формування більш цивілізованого ринку житла в Україні.

Кабінет Міністрів України постановою від 4 червня 2026 року №737 вніс зміни до Технічного регламенту на косметичну продукцію, затвердженого постановою КМУ №65 від 20 січня 2021 року.

Документ встановлює нові перехідні періоди для окремих категорій косметичної продукції та речовин, що входять до її складу. Постанова набере чинності через шість місяців після офіційного опублікування — орієнтовно 10 грудня 2026 року.

Водночас для важливо враховувати, що нові зміни не скасовують і не переносять ключову дату — 3 серпня 2026 року, яка залишається граничним терміном для нотифікації та відповідального оператора.

Що змінилося?

Постанова №737 запроваджує диференційований підхід до різних категорій косметичної продукції. Відтепер строки введення продукції в обіг та її подальшої реалізації залежать від того, чи була продукція нотифікована та які саме речовини містяться у її складі.

Ненотифікована косметика

Для косметичної продукції, яка була введена в обіг до 3 серпня 2026 року, але не пройшла процедуру нотифікації, встановлено окремий перехідний період.

Таку продукцію дозволено надалі реалізовувати на ринку до закінчення строку її придатності, але не довше ніж до 3 серпня 2030 року.

Водночас після 3 серпня 2026 року вводити в обіг нові партії ненотифікованої косметики буде заборонено.

Нотифікована косметика із забороненими речовинами

Окремі зміни стосуються косметичної продукції, яка містить речовини, перелічені в пунктах 1725–1730 додатка 2, пунктах 23 та 25 додатка 5, а також пункті 3 додатка 6 до Технічного регламенту.

Для такої продукції діють наступні правила:

• вводити продукцію в обіг дозволено лише до 3 серпня 2026 року;
• після цієї дати введення в обіг буде заборонено незалежно від факту нотифікації продукції;
• залишки продукції, які були введені в обіг до зазначеної дати, дозволено реалізовувати до 3 серпня 2030 року.

Таким чином, бізнесу необхідно заздалегідь оцінити залишки продукції та скоригувати плани закупівель і виробництва.

Косметика з речовинами, зазначеними у пункті 376 додатка 3

Для продукції, яка містить речовини, визначені пунктом 376 додатка 3 до Технічного регламенту, передбачено окремий перехідний період.

Таку косметичну продукцію дозволено:

• вводити в обіг до 3 серпня 2027 року;
• реалізовувати на ринку до 3 серпня 2030 року.

Це дає виробникам та імпортерам додатковий час для адаптації рецептур і приведення продукції у відповідність до оновлених вимог.

Косметика з речовинами з додатка 3

Для продукції, яка містить речовини, зазначені в пунктах 45–46, 70, 88, 109, 114, 122, 124, 131, 133, 154, 157, 175, 196, 324 та 327–371 додатка 3 до Технічного регламенту, встановлено найдовший перехідний період.

Таку продукцію дозволено:

• вводити в обіг до 3 серпня 2028 року;
• реалізовувати до 3 серпня 2030 року.

Що це означає для бізнесу?

Нові правила насамперед стосуються виробників косметичної продукції, імпортерів, дистриб’юторів, аптечних мереж, магазинів косметики та інших суб’єктів господарювання, які працюють із косметичною продукцією.

Компаніям варто вже зараз:

• перевірити статус нотифікації всієї продукції;
• проаналізувати склад продукції на наявність речовин, щодо яких встановлені перехідні строки;
• переглянути виробничі та закупівельні плани;
• оцінити складські залишки та можливість їх реалізації в межах встановлених строків.

Попри запровадження додаткових перехідних періодів для окремих категорій продукції, дата 3 серпня 2026 року залишається ключовою для виконання вимог Технічного регламенту. Тому бізнесу рекомендується не відкладати підготовку до нових правил та завчасно забезпечити відповідність продукції чинному законодавству.

З серпня 2026 року в Україні почне діяти новий Технічний регламент щодо екодизайну серверів та обладнання для зберігання даних, затверджений Урядом України.

Документ встановлює обов’язкові вимоги до виробників та імпортерів серверної техніки і систем зберігання даних, спрямовані на підвищення енергоефективності та екологічності продукції.

Дія регламенту поширюється на:

• офісні та корпоративні сервери;

• багатовузлові сервери;

• пристрої онлайн-зберігання даних на базі SSD та HDD.

Нові вимоги гармонізовані з європейським законодавством, зокрема з Регламентом ЄС №2019/424, та покликані сприяти розвитку ринку шляхом:

• скорочення енергоспоживання обладнання;

• підвищення його надійності та довговічності;

• наближення українських стандартів до норм Європейського Союзу.

Після набрання регламентом чинності реалізація та ввезення на територію України серверного обладнання, яке не відповідатиме встановленим вимогам, буде неможливою.

Це запровадження європейської системи, за якою онлайн-сервіси (маркетплейси, сервіси оренди, фрилансу тощо) автоматично передаватимуть податковій інформацію про доходи користувачів.

Податковими агентами виступатимуть самі онлайн-сервіси, тому звичайним користувачам не потрібно буде виконувати додаткові дії.

Закон є частиною зобов'язань України перед Міжнародним валютним фондом, а його ухвалення – умовою для отримання фінансування.

Закон має запрацювати не раніше 1 січня 2027 року. При цьому доходи фізичних осіб від продажу товарів через платформи до 2 000 євро на рік не підпадатимуть під оподаткування.

Для бізнесу та самозайнятих осіб важливо стежити за подальшими роз’ясненнями, адже нові правила можуть вплинути на роботу з онлайн-платформами, облік доходів і взаємодію з податковою.

8 червня 2026 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України презентувало «Обрій» — єдину інформаційно-аналітичну систему для ринку праці. Нова платформа покликана допомогти вирішити одну з найгостріших проблем української економіки — дефіцит кадрів та структурне безробіття.

За задумом розробників, «Обрій» стане цифровою екосистемою кар’єрного супроводу, яка супроводжуватиме людину протягом усього працездатного життя: від вибору професії та розвитку навичок до працевлаштування, перекваліфікації та професійного зростання.

Обрій вибудовує наскрізну цифрову екосистему зайнятості: трудовий шлях людини повністю переходить у мобільний застосунок «Дія».

Для кого створюється система?

У центрі уваги реформи — близько 12,5 мільйона економічно неактивних українців, які наразі залишаються поза ринком праці.

Йдеться, зокрема, про:

• ветеранів;
• внутрішньо переміщених осіб;
• людей з інвалідністю;
• молодь;
• жінок із дітьми;
• людей віком 50+;
• мешканців віддалених громад.

Обрій є цифровим втіленням реформи зайнятості, у межах якої держава змінює підходи до роботи з цими категоріями: аби системні бар'єри на шляху до роботи перестали бути перешкодою.

За словами Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболева, держава вперше отримує можливість бачити ринок праці комплексно, а не через окремі розрізнені реєстри та бази даних. Це дозволить точніше прогнозувати потреби роботодавців, адаптувати систему навчання до реального попиту бізнесу та ефективніше залучати людей до зайнятості.

У Міністерстві очікують, що вже до кінця 2026 року за допомогою «Обрію» до ринку праці вдасться залучити щонайменше 100 тисяч українців.

Перші сервіси запрацюють уже цього літа

До кінця червня триватиме бета-тестування перших двох публічних сервісів системи. Після завершення тестування вони стануть доступними через мобільний застосунок «Дія».

Грант на професійний розвиток

Новий сервіс дозволить отримати державне фінансування для оплати навчання за пріоритетними професіями, здобуття нової кваліфікації або підтвердження вже наявних компетенцій.

Користувач зможе самостійно обрати напрямок навчання, після чого система автоматично перевірить можливість отримання гранту. Подання заяви відбуватиметься онлайн через «Дію» із використанням Дія.Підпису.

Дистанційне припинення трудових відносин на ТОТ

Сервіс для працівників, роботодавці яких перебувають на тимчасово окупованих територіях.

Тисячі українців досі формально працевлаштовані у таких роботодавців, що блокує їм пошук іншої роботи чи виплати по безробіттю. Раніше єдиним виходом було судове рішення. Тепер достатньо заяви в Дії: система перевіряє адресу роботодавця, фіксує дату звільнення й оновлює відомості у державних реєстрах.

Які сервіси з’являться далі?

Розгортання системи Обрій відбуватиметься впродовж 2026–2027 років: після запуску перших двох публічних сервісів розпочнеться впровадження реєстру працездатних осіб, функціоналу електронного працевлаштування, AI підбору вакансій й навчання, реалізації проактивної підтримки незайнятих осіб тощо. Серед інших послуг, які плануються до запуску найближчим часом — реєстрація безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), продовжує реалізацію заходів, спрямованих на дерегуляцію та зменшення адміністративного навантаження на учасників ринку електричної енергії.

26 травня 2026 року Регулятор ухвалив постанову №789 «Про затвердження змін до деяких постанов», яка вносить зміни до нормативно-правових актів у сферах виробництва та зберігання електричної енергії.

Ухвалені зміни мають на меті спростити ведення господарської діяльності для бізнесу, стимулювати розвиток систем накопичення енергії та створити сприятливіші умови для інвестицій у сучасну енергетичну інфраструктуру.

Збільшено поріг потужності для неліцензованої діяльності

Однією з ключових новацій стало збільшення порогу потужності установок зі зберігання енергії, діяльність яких не потребує отримання ліцензії.

Якщо раніше ліцензування було обов’язковим для установок потужністю понад 150 кВт, то тепер цей поріг збільшено до 5 МВт.

Це сприятиме розвитку систем накопичення енергії та спростить реалізацію відповідних проєктів.

Менше звітності та документів для ліцензіатів

НКРЕКП також скоротила обсяг інформації, яку здобувачі ліцензій та чинні ліцензіати повинні подавати до Регулятора для здійснення діяльності з виробництва електричної енергії та зберігання енергії.

Одна ліцензія для кількох видів діяльності

Ще одним важливим нововведенням стала можливість здійснювати на одному об’єкті електроенергетики одночасно діяльність із виробництва електричної енергії та її зберігання на підставі лише однієї ліцензії.

Тобто суб’єкти господарювання зможуть обрати ліцензію на виробництво електричної енергії або ліцензію на зберігання енергії та здійснювати відповідні види діяльності в межах одного об’єкта без необхідності отримання додаткових дозвільних документів.

Оновлено форми для подання інформації

Також постановою оновлено форми відомостей про місця та засоби провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та зберігання енергії.

Оновлені форми мають забезпечити більш зручний та зрозумілий порядок подання інформації для суб’єктів господарювання. Ознайомитися з ними можна на офіційному вебсайті НКРЕКП.

Що це означає для бізнесу?

Ухвалені зміни є кроком до спрощення регуляторного середовища в енергетичному секторі. Для бізнесу це означає менше адміністративних бар’єрів, спрощення ліцензійних процедур та більше можливостей для впровадження сучасних енергетичних рішень.

Очікується, що ухвалені НКРЕКП зміни сприятимуть подальшому розвитку розподіленої генерації, систем зберігання енергії та модернізації енергетичного сектору України загалом.

З 26 липня 2026 року набувають чинності оновлені вимоги до оформлення товарно-транспортної накладної (ТТН) відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України №1727.

Для багатьох підприємців товарно-транспортна накладна є одним із ключових документів під час перевезення вантажів автомобільним транспортом. Саме тому важливо заздалегідь ознайомитися зі змінами та перевірити, чи відповідають внутрішні процеси компанії новим вимогам законодавства.

Які документи регулюють оформлення ТТН?

Основним нормативним документом, який визначає загальні засади перевезення вантажів автомобільним транспортом, є Закон України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт».

Ключовим у контексті оформлення товарно-транспортної накладної є положення статті 48 цього Закону. Саме вона визначає перелік обов’язкових реквізитів, які має містити ТТН.

Деталізацію цих вимог містять Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363.

Вимоги до форми ТТН

Товарно-транспортна накладна повинна оформлюватися виключно за формою, встановленою Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Самостійно змінювати структуру форми або вилучати передбачені графи не дозволяється. Водночас законодавство допускає певні технічні зміни, які не впливають на зміст документа.

Зокрема, дозволяється:

• не друкувати пояснення до граф;
• змінювати формат аркуша;
• друкувати ТТН на одній або кількох сторінках.

Крім того, за домовленістю сторін до накладної можуть бути додані додаткові реквізити. Головна умова: такі доповнення не повинні змінювати зміст основної форми.

Які реквізити є обов’язковими?

Оновлені вимоги передбачають наявність у ТТН низки обов’язкових даних.

1. Дата та місце складання

У документі обов’язково повинні бути зазначені дата оформлення накладної та місце її складання.

2. Дані вантажовідправника

• повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи;
• код платника податків згідно з ЄДРПОУ або податковий номер;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• або серію та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті.

3. Дані автомобільного перевізника

• повне найменування юридичної особи або ПІБ фізичної особи-підприємця;
• код платника податків згідно з ЄДРПОУ або податковий номер;
• РНОКПП або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті;
• прізвище, ім’я та по батькові водія;
• номер посвідчення водія.

4. Дані вантажоодержувача

Для вантажоодержувача також необхідно зазначити:

• повне найменування або ПІБ;
• код платника податків або податковий номер;
• РНОКПП або паспортні дані для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті.

5. Інформація про транспортний засіб

• марка транспортного засобу;
• модель;
• тип;
• реєстраційний номер автомобіля;
• реєстраційний номер причепа або напівпричепа (за наявності).

Також необхідно вказати технічні параметри транспортного засобу:

• довжину;
• ширину;
• висоту;
• загальну вагу;
• вагу транспортного засобу разом із вантажем;
• масу брутто вантажу.

6. Пункти завантаження та розвантаження

У накладній обов’язково зазначаються місця завантаження та розвантаження вантажу.

Чому важливо правильно заповнювати ТТН?

Заповнення наведених реквізитів є обов’язковим незалежно від специфіки перевезення. Їх відсутність у формі ТТН або невірне заповнення може розцінюватися як порушення вимог законодавства щодо автомобільних перевезень. Згідно з чинним підходом органів контролю, така ТТН вважається недійсною, що прирівнюється до її відсутності.

Відповідальність та штрафи

Відсутність товарно-транспортної накладної або використання документа, який не відповідає встановленим вимогам, може призвести до застосування адміністративно-господарських санкцій.

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за відсутність ТТН передбачений штраф у розмірі 17 000 грн, який накладається на перевізника.

З огляду на наближення дати набрання чинності новими вимогами, підприємцям варто вже зараз перевірити актуальність шаблонів ТТН, які використовуються в роботі, а також поінформувати працівників, відповідальних за оформлення документів і організацію перевезень.